Структура сайту: види, приклади та як її спроєктувати

1. Види структур сайту

Структури розрізняють за тим, як сторінки пов’язані між собою, а не за тим, що на сайті продається.

На практиці майже кожен комерційний сайт — гібридний: каталог побудований ієрархічно, оформлення замовлення лінійне, а блог і сторінки послуг пов’язані між собою мережею посилань. Питання не в тому, щоб обрати один вид, а в тому, щоб не змішати їх там, де це заважає: коли категорії каталогу починають посилатися одна на одну довільно, пошукова система перестає розуміти, яка з них головна.

2. Яка структура під який тип сайту

Найскладніший випадок — магазин. Про те, як у ньому влаштовані категорії, фільтри й перелінковка, у нас є окрема сторінка послуги: SEO для інтернет-магазинів.

3. Вимоги, які стосуються будь-якої структури

• Глибина вкладеності — до трьох кліків від головної. Це орієнтир, а не правило: важлива не сама цифра, а те, щоб цінна сторінка не опинилася на п’ятому рівні, куди не доходить ні користувач, ні краулер. Для великого каталогу четвертий рівень нормальний, якщо туди веде внутрішня перелінковка;
• Хлібні крихти на всіх сторінках — і як навігація, і як сигнал пошуку про ієрархію. Детально: навіщо потрібні хлібні крихти;
• Один товар — одна основна категорія. Якщо товар доступний за кількома шляхами, канонічним має бути один;
• Зрозумілі URL — короткі, латиницею, такі, що повторюють структуру розділів;
• Перехід на головну з будь-якої сторінки — логотип у шапці закриває це питання;
• Структура не ламається від додавання категорії. Якщо поява нового розділу вимагає перебудови URL половини сайту — структура спроєктована неправильно;
• Пагінація й фільтри не створюють дублів. Це окрема велика тема: як налаштувати сторінки пагінації.

4. Типові помилки

Окремо про бренди в каталозі. Виносити бренд в окрему сторінку всередині категорії — «мультиварки Philips», «кросівки Nike» — не помилка, а нормальна практика: у таких запитів є власна частотність, і сторінка під них потрібна. Помилка — робити бренд замість категорії, коли «Philips» стає окремим розділом поруч із «Мультиварками», і той самий товар опиняється у двох місцях.

5. Як структура виглядає у видачі

Структура — це не тільки внутрішня справа сайту. Пошукова система показує її користувачеві ще до переходу, і за нею людина вирішує, чи клікати.

• Хлібні крихти в сніпеті. Замість голої URL-адреси Google показує шлях: Головна – Категорія – Підкатегорія. Це працює, якщо на сторінці є розмітка BreadcrumbList;
• Додаткові посилання (sitelinks) — блок підрозділів під основним результатом. Вручну їх не задати: Google формує їх сам, спираючись на структуру й внутрішню перелінковку. Плоский сайт без вираженої ієрархії їх зазвичай не отримує;
• Поле пошуку по сайту у видачі за брендовим запитом — теж наслідок зрозумілої структури й відповідної розмітки;
• Відповіді AI-пошуку. Асистент розбирає сайт так само, як краулер: чим чіткіше розділені категорії й чим повніша розмітка, тим імовірніше, що ваш товар потрапить у відповідь із посиланням на вас.

Спільне тут одне: усі ці елементи не налаштовуються перемикачем. Вони з’являються тоді, коли ієрархія сайту зрозуміла без пояснень.

6. Як структура будується з семантики

Структуру не вигадують — її збирають із того, що люди шукають. Послідовність така:

1. Зібрати семантику — усі запити, за якими шукають ваші товари чи послуги, разом із частотністю. Про сам процес у нас є окремий матеріал про семантичне ядро;
2. Згрупувати запити за схожістю видачі: якщо за двома запитами Google показує ті самі сайти, це одна сторінка, а не дві;
3. Розкласти групи по рівнях — що стає категорією, що підкатегорією, що фільтром, а що тегом;
4. Перевірити попит перед створенням сторінки. Це головний фільтр: сторінка під «чорні мультиварки» потрібна, тільки якщо колір реально шукають. Інакше ви отримаєте тисячу сторінок, які доведеться прибирати;
5. Закласти запас на розвиток — напрями, яких ще немає, але які плануються.

На прикладі категорії «мультиварки» це виглядає так:

7. Структура для наявного сайту

Переробляти структуру працюючого сайту ризикованіше, ніж проєктувати з нуля: будь-яка зміна URL — це редиректи, втрата частини позицій на перехідний період і ризик зламати внутрішню перелінковку.

Порядок дій, який мінімізує ризик:

• Спочатку аудит. Які сторінки вже мають трафік і позиції, які дублюються, які не в індексі. Про причини непотрапляння в індекс — окремо;
• Не чіпати те, що працює. Сторінки з позиціями переносять в останню чергу й тільки з вагомої причини;
• Зміни партіями, а не одночасно. Так видно, що саме спрацювало, а що ні;
• 301 на кожну змінену адресу, один перехід, без ланцюжків;
• Оновити внутрішні посилання в текстах і меню — інакше вони підуть через редиректи;
• Стежити за індексацією нових адрес у Search Console перші тижні.

Якщо сайт ще не запущений, дешевше закласти структуру одразу — це частина послуги SEO на етапі розробки сайту.