Кластеризація — крок, на якому семантичне ядро перетворюється зі списку фраз на структуру сайту. Поки запити лежать одним стовпцем, з ними нічого не зробити: незрозуміло, скільки потрібно сторінок, які з них створювати першими й що на кожній писати.
Проблема в тому, що вручну розібрати кілька тисяч фраз довго, а автоматичні сервіси залишають третину масиву в невідсортованому вигляді. Нижче — п’ять способів згрупувати запити, від формул у Google Таблицях до кластеризації за видачею, з чесною оцінкою, де кожен працює, а де ні.
Кластеризація семантичного ядра — це розподіл ключових слів на групи, кожна з яких закриває одну потребу користувача й відповідає одній сторінці сайту.
Принцип перевірки простий: якщо за двома запитами Google показує переважно ті самі сайти, користувач у цих двох випадках хоче одного й того самого — отже, запити належать до одного кластера й можуть жити на одній сторінці. Якщо видача різна, потрібні дві сторінки.
Що дає кластеризація на практиці:
Для сайтів, де до контенту висуваються підвищені вимоги, до групування додається ще один шар — фактори E-E-A-T: частина кластерів вимагатиме не просто тексту, а матеріалу з підтвердженою експертністю.
Усі способи кластеризації зводяться до двох підходів, і різниця між ними принципова.
Фрази групуються за спільними словами: усе зі словом «шампунь» — в один кластер, усе зі словом «маска» — в інший. Так працюють формули в таблицях, фільтри й більшість ручних методів.
Швидко й безкоштовно. Але цей підхід нічого не знає про те, як запити бачить Google. Дві фрази з одним і тим самим словом можуть мати різний інтент («шампунь купити» і «як вибрати шампунь»), а дві фрази без жодного спільного слова — однаковий («засіб для об’єму волосся» і «шампунь для тонкого волосся»).
Сервіс пробиває ТОП-10 за кожним запитом і порівнює, наскільки перетинаються результати. Якщо за двома запитами в ТОПі збігається достатня кількість URL, вони об’єднуються в кластер.
Це точніше, бо спирається не на припущення, а на те, як пошукова система вже класифікувала запити.
Тип зв’язку (сила кластеризації) — головне налаштування, яке в інтерфейсах підписано незрозуміло, а насправді означає просте: скільки URL із ТОП-10 має збігтися, щоб запити потрапили в одну групу. Зазвичай доступні значення від 3 до 7. Чим вище число, тим суворіший відбір.
| Тип зв’язку | Що це означає | Результат | Коли обирати |
| Слабкий (3) | Досить 3 однакових URL у ТОП-10 | Мало груп, кожна велика й різношерста | Широкі інформаційні теми, огляд ніші |
| Середній (4–5) | 4–5 однакових URL | Компроміс між точністю й охопленням | Більшість комерційних проєктів |
| Сильний (6–7) | 6–7 однакових URL | Багато дрібних точних груп і великий залишок невідсортованих | Вузькі товарні категорії, де потрібна точність |
Тип кластеризації — друге налаштування, яке плутають із першим:
Робоча практика: починати з жорсткого й середнього зв’язку, подивитися на розмір залишку, і вже від нього вирішувати, послаблювати чи ні.
На проєктах ми користуємося комбінованим: чорнову роботу робить автоматика або формули, а спірні кластери перевіряються вручну за видачею. Чиста автоматика без перевірки дає помилки в найдорожчих місцях — саме там, де запити виглядають схожими, а інтент у них різний.
QUERY — функція Google Таблиць, яка дозволяє витягувати дані мовою запитів, побудованою на логіці SQL. Для кластеризації вона зручна тим, що одразу переносить знайдені фрази в потрібне місце, а не просто позначає їх.
Загальний вигляд формули:
=QUERY(діапазон; "SELECT * WHERE A CONTAINS ‘слово'")
Приклад робочої формули:
=QUERY(‘Семантика’!A2:B862; "SELECT * WHERE LOWER(A) CONTAINS ‘шампун'")
CONTAINS регістрозалежний. Запит із великої літери («Шампунь») формула не знайде. Саме тому в прикладі вище стоїть LOWER(A) — вона приводить стовпець до нижнього регістру перед порівнянням. Без цієї обгортки частина фраз тихо загубиться, і ви про це не дізнаєтеся.
Роздільник аргументів залежить від локалі таблиці. У налаштуваннях з українською або європейською локаллю аргументи розділяються крапкою з комою (;), у США — комою (,). Якщо формула повертає помилку одразу після вставки, справа зазвичай саме в цьому.
Коли ви заздалегідь знаєте перелік категорій і хочете швидко розкидати по них семантику з перенесенням даних. Мінус — формула тягне фразу в кластер, але не позначає її у вихідному списку, тому легко не помітити, що частина ядра лишилася нерозібраною.
Другий підхід — позначати фрази прямо у вихідному списку й сортувати за позначкою. У старих інструкціях для цього радять функцію FIND, але вона має два недоліки, через які роботу доводиться переробляти.
FIND регістрозалежна — «Шампунь» не знайдеться за запитом «шампун». І повертає помилку #VALUE!, коли нічого не знаходить, тому стовпець заповнюється помилками, а не порожніми комірками. Сортувати такий стовпець незручно.
Замість неї краще використовувати REGEXMATCH:
=REGEXMATCH(LOWER(A2); "шампун")
Функція повертає TRUE або FALSE — без помилок і з чистим сортуванням.
REGEXMATCH розуміє вертикальну риску як «або», тому в одну формулу можна закласти всі варіанти написання кластера, зокрема транслітерацію та синоніми:
=REGEXMATCH(LOWER(A2); "шампун|shampoo|мийний засіб для волосся")
Це саме те, чого не вміє жоден із методів «за одним словом»: кластер «шампуні» майже завжди містить фрази без слова «шампунь», і ловити їх окремими проходами довго.
Крок 5 — головна перевага цього способу: ядро поступово зменшується, і наприкінці ви бачите точний залишок нерозібраних фраз. Пропустити частину семантики стає неможливо.
Коли завдання — розібрати ядро повністю, нічого не загубивши. Ми користуємося цим методом, коли потрібно спроєктувати максимальну кількість посадкових сторінок: кожен залишок після чергового проходу — це або новий кластер, або кандидат на видалення.
Найпростіший спосіб, для якого не потрібні формули взагалі.
На відміну від формул, фільтр не змінює дані й знімається одним кліком, тому перебирати гіпотези ним найшвидше.
Два зауваження. По-перше, при створенні фільтра переконайтеся, що діапазон охоплює всі рядки: якщо частина ядра лишилася поза межами виділення, вона просто не потрапить у фільтрацію, і ви цього не побачите. По-друге, фільтр теж нічого не позначає у вихідному списку, тому для повного розбору ядра його краще поєднувати зі способом 2.
Для невеликих ядер до кількох сотень фраз і для швидкої перевірки гіпотез: скільки взагалі запитів у ніші містять потрібне слово й чи варто виділяти під них сторінку.
Автоматична кластеризація доступна в Serpstat, Keyword Insights, Keyword Cupid та інших сервісах. Принцип у всіх один — порівняння ТОП-10 за кожною парою запитів, різниця в базі даних, ціні й зручності інтерфейсу.
Ми проганяли через автоматичну кластеризацію нечищене ядро на 100 фраз для косметичного бренду з жорстким типом і сильним зв’язком. Результат показовий: 56 фраз зі 100 потрапили в невідсортовані, окремої групи під шампуні сервіс не створив узагалі — частина запитів пішла в групу «бренд + ціна», частина утворила окрему групу «шампунь для об’єму».
Перемикання на м’який тип картину майже не змінило.
Висновок не в тому, що сервіс поганий. Висновок у тому, що автоматична кластеризація — це чернетка, а не результат, і закладати її в план робіт треба разом із часом на ручну перевірку, а не замість нього.
На ядрах від тисячі фраз, де ручний перебір нереальний. На малих ядрах формули в таблицях дають той самий результат швидше й безкоштовно.
Мовні моделі непогано групують фрази за змістом, і для першого проходу це швидший інструмент, ніж формули. Робочий сценарій — віддати список і попросити розкласти його на групи з поясненням логіки кожної.
Що варто вказати в запиті, щоб результат був придатним:
Модель групує за змістом, а не за видачею. Це той самий недолік, що й у формул: вона не знає, як Google насправді класифікував запити у вашому регіоні, і впевнено об’єднає фрази з різним інтентом, якщо вони схожі на вигляд.
Крім того, на довгих списках моделі схильні губити частину рядків і не завжди повідомляють про це. Тому після LLM-проходу обов’язкова перевірка: чи збігається кількість фраз на вході й на виході.
Реалістична роль цього способу — швидко отримати чернетку структури й перелік назв кластерів, який далі перевіряється за видачею.
| Спосіб | Швидкість | Точність | Розмір ядра | Вартість | Головний плюс |
| QUERY | Висока | За змістом | До 2000 фраз | Безкоштовно | Одразу переносить дані в кластер |
| REGEXMATCH | Середня | За змістом | До 2000 фраз | Безкоштовно | Кілька варіантів в одній формулі, нічого не губиться |
| Фільтри | Дуже висока | За змістом | До 500 фраз | Безкоштовно | Не потребує формул, легко перевіряти гіпотези |
| Сервіси за видачею | Низька | За видачею | Від 1000 фраз | Платно | Єдиний спосіб урахувати реальну класифікацію Google |
| LLM | Висока | За змістом | До 1000 фраз за прохід | Умовно безкоштовно | Найшвидша чернетка структури |
Робоча зв’язка для більшості проєктів: LLM або формули для чернетки → сервіс за видачею для перевірки спірних груп → ручна правка залишку.
Залишок після автоматичної кластеризації — не брак сервісу, а нормальний етап роботи. Розбирати його варто за порядком, а не підряд.
Перевірка не потребує сервісів — достатньо вручну звірити видачу.
Візьміть два запити з одного кластера, відкрийте видачу за кожним і порівняйте URL у ТОП-10. Якщо збігається менше трьох — запити в одній групі опинилися помилково, і сторінка не зможе ранжуватися за обома.
Перевіряти варто не всі пари, а крайні: найчастотнішу фразу кластера й найдовшу. Якщо збігаються вони, решта майже напевно теж.
Після перевірки кластери переносяться в карту релевантності, і робота переходить до наступного етапу — оптимізації сторінок. Загальний контекст, куди вбудовується кластеризація, ми розібрали в матеріалі про семантичне ядро, а інструменти для обох етапів зібрали в добірці SEO-сервісів.
Немає нормативу. Трапляються кластери з трьох фраз і зі ста п’ятдесяти. Значення має не кількість, а однорідність: усі запити групи мають закриватися однією сторінкою без натяжок.
Запустити — так, покладатися на результат без перевірки — ні. На реальних ядрах у невідсортовані йде від третини до половини масиву, а частина створених груп змішує різний інтент. Автоматика економить час на чорновій роботі, але не замінює перевірку.
При жорсткому запит має пройти поріг збігу видачі з кожним запитом групи, при м’якому — тільки з центральним. Жорсткий дає точніші й дрібніші групи й більший залишок, м’який — навпаки.
Так, і це заощаджує найбільше часу. Нецільові фрази не просто потрапляють у групи — вони спотворюють саме групування, бо сервіс враховує їх при порівнянні видачі. Чистка перед кластеризацією скорочує залишок у рази.
Перевірити видачу за їхніми головними запитами. Якщо ТОП-10 збігається — об’єднати, інакше дві сторінки конкуруватимуть між собою. Якщо не збігається, знайти в запитах відмінність, яка це пояснює, і розвести сторінки за нею.
Частково. Формули й фільтри — так, вони зручні для збирання груп оголошень. Кластеризація за видачею для реклами менш корисна: там групи будуються навколо ставок, типів відповідності й мінус-слів, а не навколо сторінок. Семантика для контекстної реклами будується за іншою логікою.
Повністю — коли суттєво змінюється асортимент або структура сайту. Точково — щоразу при додаванні нових запитів: їх достатньо розкласти по наявних групах, а повний перезапуск потрібен рідко.
Ядро на кілька сотень фраз розбирається за кілька годин. Ядро на десятки тисяч — тижні, і робиться воно категоріями, а не одним масивом. Основний час іде не на запуск сервісу, а на розбір залишку й перевірку спірних груп.
Звертайтесь!